Історія школи

На початку XVII століття місці з’явився хутір Вороніж. Хутір швидко ріс і під час визвольної війни 1648-1654 років став значним населеним пунктом. У містечку було сім церков. Заможні воронежці навчали своїх дітей у місцевих священиків.

Протягом XIX ст. відбулося декілька реформ освіти, які призвели до відкриття гімназій, ліцеїв і народних училищ. У 1843 році у Воронежі було відкрито народне училище, у якому навчалися лише діти духовенства і багатих міщан. Це перша знайдена в архівах згадка про освіту у селищі.

У кінці ХІХ ст. у Воронежі існувало 3 церковно-приходські школи, у яких один дяк навчав дітей різного віку. Навчання починалося і закінчувалося молитвою. Розпочиналися заняття після Покрови (14 жовтня) і закінчувалися напередодні Великодня, тому що в інший час діти допомагали батькам у сільськогосподарських роботах і не мали можливості навчатися.

У 1898 р. відкривається двокласна земська школа, у якій готували викладачів у народні і церковно-приходські школи. Двокласна школа була відома місцевому населенню як «Льовшинська», бо знаходилася у колишньому будинку поміщика Льовшина. У наступному 1899 відкрилася так звана «образцовая школа». У ній навчалися чотири роки і після закінчення мали право продовжувати навчання в учительській школі.

У бурхливі революційні роки було не до освіти (1917-1919рр.). Із встановленням радянської влади у селищі Воронежі поновлюється навчання. Школа стала професійною, бо головними орієнтирами на той час були професійні навички дітей. У наступні роки ця школа реорганізовувалася, перейменовувалася, змінювала свої приміщення, доки не отримала будівлю колишнього купця Лещинського (нині там знаходиться початкова школа) і маєток Гудим-Левковича (районна дитяча бібліотека). У 1926 році школа стала семирічкою. У цей час (20-30 роки) вона носила ім’я П.О.Куліша, видатного українського письменника, фольклориста, етнографа, критика, перекладача. У 1934 році був відкритий 8 клас і утворилася середня школа.

27 серпня 1941 року фашисти захопили Вороніж. Праве крило школи було зруйноване, його довелося відбудовувати після війни. Навчання розпочалося після звільнення Воронежа від німецько-фашистських загарбників з жовтня 1943 року. Учителька історії Лідія Петрівна Мельник організувала в селищній раді запис викладачів. Своїми силами вчителі упорядкували головне приміщення .

У 1949 році в 25 класах школи навчалося 868 учнів. У 60-ті роки було добудовано 6 класних кімнат, а в 70-ті роки – 10. До другого будинку Гудим-Левковича у 70-х роках було добудовано ще два приміщення.

Навесні 1987 року розпочалося будівництво нового чотирьохповерхового корпусу середньої школи на 1176 місць, а 11 січня 1989 року в новому приміщенні розпочалися заняття учнів.

У листопаді 1989 року біля школи в честь 170-річчя з дня народження П.О.Куліша був відкритий пам’ятний знак, а в 1992 році п’ятнадцятою сесією Воронізької селищної ради школі було повернено ім’я письменника-земляка. Музей ім.П.О.Куліша був відкритий у 1994 році в честь його 175-річного ювілею.

Сьогодні педагогічний колектив працює над вирішенням проблеми гуманізації освіти, яка спрямована на виховання дітей творчих життєвих орієнтацій, уміння самостійно спілкуватися з творами мистецтва, свідомо сприймати духовні та естетичні цінності, уміти застосовувати набуті знання.

З метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі у 8-9 класах здійснюється допрофільна підготовка. Форми її реалізації – введення курсів за вибором, факультативів, предметних гуртків, наукове товариство учнів, предметні олімпіади.

У 24 класах школи навчається 519 учнів: 192 у початковій ланці та 327 в основній та старшій школі. Для організації навчально-виховного процесу створені належні умови: 42 навчальних кабінети, 2 спортивні зали, 2 майстерні та кабінет обслуговуючої праці, 3 комп’ютерних класи обладнані сучасною оргтехнікою, бібліотека з фондом 26 тис. примірників та 7 тис. підручників і методичного матеріалу, актова зала, їдальня на 380 посадових місць.

За період з 1956 по 2015 рік випущено 140 учнів з золотими та срібними медалями. Учні школи активні учасники Міжнародного конкурсу знавців української мови ім Т.Г.Шевченка,та куонурсу ім.П.Яцика.

Гарні результати маємо в Міжнародній математичній грі-конкурсі «Кенгуру», Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня», природничо-математичному конкурсі «Совеня», Всеукраїнських інтерактивних конкурсах «Кришталева сова», «Колосок», Всеукраїнському історичному конкурсі «Лелека».

Вихованці школи займаються туристсько-краєзнавчою та натуралістичною роботою. У школі створене шкільне наукове товариство. Учні працюють над темами «Рідний край у творчості поета-земляка М.А.Андреєва», «Демографічна ситуація смт Вороніж» і т.д.

Мистецькі здібності учні успішно реалізують в конкурсах „Таланти твої, Сумщино!”, „Юні художники”, „Поліські візерунки”, „Проба пера” та ін. На базі школи працюють футбольні, волейбольні секції спортивної школи. Свої захоплення діти розкривають на заняттях гуртків та факультативів.

У школі діють фольклорно-етнографічний та краєзнавчий музеї, кабінет-музей письменника-земляка П.Куліша.

Школа тісно співпрацює з ланкою університетів України:

- Глухівський національний педагогічний університет: «Підвищення методично-наукового рівня навчально-виховного процесу»

- Шосткинський інститут Сумського державного університету: «Організація навчально-виховного комплексу школа-інститут»

- Сумський національний аграрний університет: «Організація спільної діяльності з підготовки учнів до вступу у вищі навчальні заклади»

Віддають свої знання дітям учительські династії: Волинців, Кролевецьких, Кихней.

До школи повертаються наші випускники. Вона для них стала дороговказом у життєвому виборі. Це Кролевецька І.В., Клименко О.М., Пупловська О.І. - учителі української мови та літератури, Заблоцька Л.М. – учитель біології, Кихней А.О. – учитель інформатики, Кирута Т.В. – учитель іноземної мови, Голубовський Д.М. – учитель математики, Сердюк В.М. - вчитель біології, прсихолог, Кихней Г.В. - вчитель історії.

Кiлькiсть переглядiв: 64

Коментарi